Людей спокійної вдачі, які не відчувають заколоту у своїх душах, називаємо лагідними.

Лагідність—це непорушний стан душі, що залиша­ється незмінним серед лиха і добра, в пониженні і по­хвалі.

Ступені лагідності:
початок — стерпіти зневаги, хоч з гіркотокй бо­лем у душі;
середина — не засмучуватися, коли скривдили;
кінець (якщо він є) — приймати висміювання як похвалу.